МАЗУРИ: релігія

Уявити собі життя мазура на Поділлі без католицької віри неможливо. Для мазурів костьол був основою їх світосприйняття та зв’язком з батьківщиною. Такий порядок зберігся з давніх-давен до наших днів. Перша кам’яна будівля парафіяльного костелу в Проскурові була вимурувана    Мацеєм Журовським у 1801 році. За даними 1884 року, парафія Святої Анни налічувала 8684 вірних, в більшості мазурів. На початок 20 століття стара будівля костелу стала затісною для такого великого приходу. В 1916 році освятили новий храм на честь Святої Анни, що був побудований на місці старого. На той час прихід налічував 12687 парафіян. Служби в той час проводилися латиною, а проповідь говорилася польською мовою. Спілкувалися тоді в храмі люди між собою та зі священиком польською мовою. Служба була двічі на день – зранку і ввечері. 

Костел святої Анни в Плоскирові. 1905 рік. З архіву костелу св. Анни в Гречанах

З приходом більшовиків релігія стала зазнавати утисків. За радянських часів для проведення релігійної діяльності потрібно було отримувати дозволи від влади. Жителі мазурських сіл регулярно зверталися до влади з проханнями дозволити збори пожертв, проведення хресних ходів. В грудні 1925 року мешканці села Гречани отримали дозвіл на побудову за власні кошти каплиці на цвинтарі. Матеріалом на початок будови була цегла з стелі костьолу в Проскурові. Спочатку там була подвійна стеля, яка виявилася затяжкою для фундаменту, і її було розібрано. Будова каплиці тривала біля трьох років.  Каплиця була урочисто освячена ксьондзом Сігізмундом Квасневським, який сказав пророчі слова «….та каплиця може стати для вас єдиним притулком молитви і буде вона як парафіяльний костел». В 1936 році Проскурівський парафіяльний костел було підірвано. Вибухи було чути в цілому місті. Після вибуху від костелу не залишилося навіть фундаменту.

Зліва: каплиця в Гречанах. З архіву костелу св. Анни в Гречанах. Справа: заява А. Сівака та М. Куржея про дозвіл на збір пожертв. З фондів ДАХмО

До німецької окупації всі костели та каплиці в Кам’янець-Подільській області було зачинено. Будівлі використовувалися під різні складські, господарчі та культурні цілі. Гречанська каплиця була закрита у 1936 році. В 1942 році, з приходом капелана з німецьким військом, богослужіння були відновлені. До 1944 року у Гречанах працював священик з Польщі. Після війни каплиця відійшла місцевому колгоспу, який використовував її під склад зерна. Завдяки старанням місцевого населення каплиця була повернена місцевій громаді в 1952 році. З 1953 року (року приїзду першого після війни священика) до Гречанської каплиці почали приїжджати католики з різних містечок області та з-поза меж області. Часто люди приїжджали на вечір суботи, в неділю відвідували одну або більше Служб, а тоді поверталися додому. 

Урочистість першого причастя в Проскурові. 1942 рік. З сімейного архіву родини Мазур

«Одне з найбільш активнодіючих релігійних товариств на даний час знаходиться в селі Гречани. [...] В цій каплиці, під час проведення служителем культу служби, співає під акомпанемент фісгармонії хор в кількості 30 осіб. Крім хору,  співають частково всі віруючі, присутні в каплиці. [...] Цю каплицю, в найбільш шановані релігійні свята, відвідують біля    4000 осіб. Така кількість осіб прибуває не тільки з найближчих населених пунктів з католицьким населенням, але і з населених пунктів інших регіонів.»  — Фрагмент з інформаційної записки уповноваженого в справах релігійних культів при облвиконкомі «Про проходження римо-католицького релігійного свята «Пасха», яке поляки святкували 2 квітня 1961 року». З фондів ДАХмО

Обрядова церемонія в костелі святої Анни. 1966 рік. З архіву костелу св. Анни в Гречанах