МАЗУРИ: під владою Російської імперії
Фрагменти з метричних книг Проскурівського костелу 1846, 1871 та 1883 року. З фондів ДАХмО
«Мазури, що осідали цілими селами в цьому закутку Поділля, зберегли свій народний діалект, навіть не знали російської мови.
Ніколи не створювали мішаних шлюбів, святкували свята за новим стилем, носили білограйський (люблінський) одяг, ніби створювали тут «малу Польщу». Складалося враження, що заповнений євреями Плоскирів, перебуваючи під російською анексією, залишався містом повністю польським, наче у всіх магазинах та на вулицях тільки польську і було чути.» — M. Dunin-Kozicka, «Rok 1917»
Найдавніші фотоспогади про мазурів датуються початком 20 століття. У другій половині 19 століття село Гречани відійшло поміщику Сергію Нахімову, родичу адмірала Нахімова. У 1910 році у село Гречани переїжджає родина Полозових, яка отримала 328 десятин Гречанського маєтку в якості посагу на весілля за доньку Сергія Нахімова – Валентину. Доктору Сергію Полозову, який працював лікарем-офтальмологом, ми завдячуємо першими фотографіями Гречан. Місцеві мазури дуже поважали цього доктора. Він допомагав людям ліками або грошима. Доктор Полозов утримував дитячий садочок та сиротинець. Навчав місцевих жінок акушерству. Також, на початку 20 років, він виділив землю під кладовище в Гречанах.
Фото з маєтку С. Полозова. З сімейного архіву родини Маєвських
Після Варшавської битви в серпні 1920 року і панічного відступу більшовиків, було проведено Ризьку мирну конференцію. Згідно домовленостей сторін, кордон став проходити по лінії річки Збруч. Проскурів з навколишніми селами, де проживали мазури, як і все східне Поділля, опинився під владою більшовицьких вождів.
