Польська мова в родинах мазурів – це говірка, яку принесли з Польщі їхні предки. Протягом кількох століть вона розвивалася поза польським мовним середовищем в оточенні української та російської мов, що мало значний вплив на подальше формування говірки. Наявність в сучасній польській мові, що використовується в родинах мазурів, українських та російських слів, фонетичних, морфологічних та синтаксичних впливів є результатом самостійного розвитку локальної польської говірки.
Фрагмент пісні «Подолянка». Пісня широковідома на теренах сучасного Поділля, центральної Польщі, Словаччини та Угорщини.
Мешканці Гречан та інших мазурських сіл називають свою мову «мазурською», і з огляду на збіжність назви з регіоном Польщі – Мазовією, вважають, що звідти прибули їх прадіди. Мазовія відома своїм діалектом, але в реальності окреслення «мазурський» та «мазур» колись вживались на позначення сільської мови та сільських мешканців. Мовні дослідження підтверджують, що місцева «мазурська мова» містить багато польських говіркових рис, які виступають в різних діалектах в етнічній Польщі, однак не виявлено в говірці мовних рис, типових для говірок Мазовії. Польська мова в мазурських родинах – це пам’ятка про етнічне походження місцевих мешканців. Вона також є прикладом самостійного розвитку говірки поза кордонами рідномовного середовища. З історично-мовної точки зору локальна «мазурська мова» є унікальна.