Карван Броніслава

Імена та прізвища на Гречанах були: Медляковські, Карвани, Гаюри, Зембіцькі, Окіньські. Це були такі найбільш популярні. Павловські були, Юркевичі були, Шаповали. Лисяки ‒ це в Шаровечці. Також були такі прізвища, як: Ігнат, Бєляш. У моєї мами прізвище Бєляш, а дівоче – Медляковська. А мати її також була Бєляш. Імена, які були дуже популярні: Міхал, Блажей, Владислав, Теофілія, Анєля, Францішек, Антоній. Всі імена були такі типово польські. Броніслава, ім’я привезене звідти, пізніше тут стало дуже популярне. Хто тут не народжувався з дівчат, то називали Броня.

Мазурський діалект – це ні українські, ні польські вирази. Пам’ятаю, як ходила до початкової школи, то отримала хорошу оцінку, бо розмовляла на цьому діалекті. Вчителька польської мови, молода, з боку дуже прислухалася, коли я спілкувалася з іншими власне на цьому діалекті. Так мене виховала моя прабабуся. Навчала мене читати. Зі мною вона спілкувалася, використовуючи саме цей діалект. Це було так по-нашому. Коли спілкуюся через Skype з родиною, то кажу: «Скажи по-нашому». Вони знають, як це по-нашому і так розмовляють. Старші люди власне ще так розмовляють. Молоді ж важче в такий спосіб спілкуватися. Було багато таких «своїх» слів. Наприклад, гадюка, рашка, коцюба, каструля. Гадюка – це змія в українській мові. Але ґадюка, а не гадюка. Знову під час транслітерації по-іншому пишеться, ніж читається. Наприклад, контейнер, у який збирався попіл з печі, називався рашка. Можливо, це слово було похідне власне від давнього українського діалекту.